Ой, високо сонце сходить

(Про галаганців)

Сл: народні
Муз: народна

Ой, високо сонце сходить,
А низько заходить.
Ой, ходить піп по вівтарю
Та листи читає:

Чому, чому галаганців
У церкві немає?
Ой, як же нам, наш батюшка,
До церкви ходити, —

Загадують десятчики
В клуні молотити.
Що брат косить, що брат косить,
А батько молотить,
Сестра у нас одиниця,
Та й та кирпич носить!

Пішли наші жита жати,
Сіли спочивати,
Озирнуться назад,
Аж їде Лученко,
Канчук розправляє:

Чому, чому галаганців
По троє немає?
Ой, як же нам, паниченьку,
По троє ходити, —
Покинули малих дітей,
Нікому глядіти!

Ой, в нашої Галаганші
Жовтая спідниця —
Ідуть наші жінки з жнивів, —
Вже зійшла зірниця.

У нашого Галагана
Вишивана хустка —
Буде в наших Озерянах
Не одна хата пустка!

У нашого Лученка
Біла кобила, —
Ой, побила галаганців
Лихая година!

На головну сторінку...