Богородиця
Сл: Катерина Калитко Муз: Віктор МорозовВик: Віктор МорозовА, що ж тобі Богородиця говорила,
Коли схилялася, вкриваючи термоковдрою?
Розповідала, як бере пекучу кирилицю
І вночі на безжальні ножі перековує...
В аптечці тонкими пальцями вишукуючи кровоспинне,
Казала, як з наших доріг прибирає каміння.
Шептала: Не спи, не спи, відповідай мені, сину,
Мова - червона вишивка хрестиком по піднебінню.
Вона, я підгледів, заплакала, коли на ґанку курила,
І здалася близькою й молодою - до сказу.
І пообіцяла, що в мене скоро виростуть крила,
Стану срібним соколом, сховаюсь у неї в пазусі.
Ти мариш, братику, мариш, не можна такого казати.
У тебе синіють губи. Я зараз когось покличу.
Вона мені обіцяла. Вона мене збудить завтра,
Теплу руку притулить до обвітреного обличчя.
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021