Віють вітри

(Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...)

Сл: Іван Котляревський
Муз: народна

Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...
Сидить козак на могилі та й вітра питає: | (2)

"Скажи, вітре, скажи, буйний, де козацька доля?
Де фортуна? Де надія? Де слава і воля?" | (2)

Його вітер овіває: "Знаю я, ой, знаю.
Твоя слава козацькая в далекому краю. | (2)

Твоя доля козацькая - поміж ворогами".
Ой, сів козак та й заплакав гіркими сльозами. | (2)

Ходжу блуджу самотою у густому полі.
Хоч є в мене чорні брови - та немає долі. | (2)

Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...
Сидить козак на могилі та й вітра питає... | (2)

На головну сторінку...