Дядько на дзвониці

(Малоросійські приказки)

Сл: Євген Гребінка

Ізліз мій дядько на дзвоницю
Та, знай, гука: "Оце кумедія яка!
Всі люде на землі, мов ті перепелиці:
Здається більший з них не більше п'ятака.
Гай, гай! Які ж вони дрібненькі!
Так ось коли я їх, як треба, розібрав!"
А мимо йдучи, хтось на дядька показав
Та, далебі, мене спитав:
"Що то таке, чи щур, чи горобець маленький?"

На головну сторінку...