Козацька порада

Сл: Володимир Мангов
Вик: Квартет "Гетьман"

Ой казали мені хлопці:
"Може б, не женився?"
Я, як батько наш, Адам той,
Взяв і зачепився.

Світлоруса, синьоока -
Звела з ума швидко.
Мов русалка, зворожила -
Друзів вже й не видно.

Тепер маюсь, бідолаха -
Жінку мушу слухать.
Туди-сюди не ходи -
Дома маю тупать.

Люлька лежить на припічку -
Не пихтить, не дмуха.
І горілочка не п'ється -
П'яні комар й муха.

Будеш знати, вражий сину,
Козаків як слухать.
Сиди дома, біля діток,
Поза вухом чухай.

Ой казали мені друзі,
Щоб я не женився.
А я, дурень не послухав -
Взяв і одружився.

Маю жінку, маю хату -
Діток мала купа.
Кожен кричить: "Це мій тато!" -
Їх тепер лиш слуха.

Хлопці їздять і гуляють -
Щляхи ті ж, чумацькі.
З вітром иесело співають -
Доля в них козацька.

Кинув люльку, кинув пити -
Каюсь, чом не раньше?
Був би більше за Адама
В десять раз багатше!

Ростуть красені й красуні -
України діти.
Їх не в змозі розлюбити -
Вони мої діти!

Ой казали мені хлопці:
"Друже, не женися!"...
Радий я, що не послухав -
Від щастя свічуся!

На головну сторінку...