Косарі

Сл: Яків Щоголів
Муз: Віктор Лузан
Вик: Іван Лузан

Ще роса з житів не спала,
Ми взяли бруски й клепала
І з зорі, і з зорі
Гострим коси, в ручку йдем, |
Колос під ноги кладем — |
До зорі, до зорі! | (2)

Пройдем гони, другі й треті,
А жита як очерети —
Не проб'єм, не пробєм.
Тягнем коси — так блищать, |
Вдарим в жито — аж бряжчать, |
Ми все йдем, ми все йдем! | (2)

Жовте жито переспіло,
Тим і спину надломило —
Аж болить, аж болить.
Нуте ж, нуте, косарі, |
Недалеко до зорі, — |
Потягніть! Потягніть! | (2)

День заходе, сонце сяде,
Кашовар таган наваре
Над огнем, над огнем.
Сядем ми до казана, |
Поїмо куліш до дна |
Й оддихнем, оддихнем. | (2)

На покоси впали роси,
Не бряжчать об жито коси
На ланах, на ланах.
І до ранньої зорі |
Позаснули косарі |
На стернях, на стернях. | (2)

На головну сторінку...