Блиск емеральдових лез
Сл: Люцина Хворост Муз: Люцина ХворостВик: Люцина ХворостТи любив - як творив. Патетичним акордом
Пролунав у душі моїй, спраглій чудес.
І нехай розійшлись ми мовчазно і гордо -
Опалив мене блиск емеральдових лез.
У стратенчім жалю я, у скрусі шаленій
Кожен спомин палю, загубивши їм лік, -
Але очі твої, незглибимо зелені,
Мов сукно картяра, мене зватимуть вік.
Хай світанки горять, як роз'ятрені рани,
Наближають щораз заповітний поріг, -
У глибинах морських, о мій ніжний тиране,
Не стьмяніє докір двох безодень твоїх.
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021