Доля поета
Сл: Володимир Місюра Муз: Ігор БаранюкВик: Ігор БаранюкПовернувся поет із небесних доріг,
В рідне місто своє шлях далекий проліг.
Зупинився на мить, роздивитись не встиг,
Як у вирі людськім вже у бронзі застиг.
Приспів:
А над ним цвітуть його "скарбони",
Плаче дощ і тихо пада сніг,
І сплелись беріз високих крони,
Вітер листя кидає до ніг.
Він тут був і не був, у добі непростій,
Із тавром "дисидент" - без ілюзій і мрій.
Та від підлості й зла боронився пером,
Словом недругів пік, одержимий добром.
Приспів.
Залишились навік із сонетів вінки.
Невибагливих літ - писанки, писанки.
Час не все замете... правда боса завжди,
Дмуть вітри, а проте - кам'яніють сліди...
Приспів.
Аудіофайли:
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021