Білим болем квітнуть вдови

Сл: Людмила Ромен

Скрізь весна. Та не в Бахмуті:
Чорно, димно... Життя - стерто.
Вої - в молитви закуті,
В вічі заглядають смерті.

Пух летить з пісень тополі,
Свічка пам'яті все вища...
А в Бахмуті - гине молодь,
А в Бахмуті - кулі свищуть!

Розривається на шмаття
Батька, мужа, сина тіло, -
Мати: зойк! - прокляття кату!
...А весна ж! Конвалій!.. Біло!

Навіть в тиші тимчасовій
Сон скипає кров'ю, криком!..
Білим болем квітнуть вдови...
Квітне буз: ламає лікті...

На головну сторінку...