Розгулявся вітер епохи

Сл: Марія Верховець

Розгулявся вітер епохи,
Розгулявся вітер війни
І не хоче втихати ні трохи,
Ради злої чиєїсь вини.

Краде долі чиїсь розлука,
Забирає чиєсь життя,
І пече невгасима мука,
І так хочеться їй кінця.

Відгорнути б усе руками,
Відігнати біль і печаль,
Відігріти серця словами,
Тільки зла забагато, на жаль...

Але вірю, прийде світанок
І розвіє темряву зла!
Подарує нам добрий ранок
Миру, радості і тепла!

На головну сторінку...