Закохана Киянка

Сл: Іван Баштовий
Муз: Богдан Весоловський

Закохана Киянка у синь Дніпра прозору,
Мов пташка на світанку до себе кличе зорі.
Вони гасають з неба стрічками їй у коси,
Приваблюють до себе, купаючись у росах.

Летять студентські роки гучні, пісеннокрилі,
Ще рік, і степ широкий, її покличе милий.
Іде вона і мріє понад Дніпром сріблястим,
Туди, де обрій дніє, іде на зустріч щастю.

На головну сторінку...