Минув і рік, минув другий

Сл: Тарас Шевченко  
 

Минув і рік, минув другий
Козака немає;
Сохне вона, як квіточка, —
Ніхто не питає.
"Чого в'янеш, моя доню?" —
Мати не спитала,
За старого, багатого
Нищечком єднала.
"Іди, доню,— каже мати,—
Не вік дівовати.
Він багатий, одинокий —
Будеш пановати".
"Не хочу я пановати,
Не піду я, мамо!
Рушниками, що придбала,
Спусти мене в яму.
Нехай попи заспівають,
А дружки поплачуть:
Легше мені в труні лежать,
Ніж його побачить".

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021