Хлопці з лісу

(Оптимістичний реквієм)

Сл: Богдан Мельничук
Муз: Я. Злонкевич
Вик: Володимир Вермінський

Я іду по росі, мов по сльозах
Срітських, вдовиних,
Озивається грім, як відлуння
Старих канонад,
І розбурхує пам'ять про тих,
Хо за волю загинув, —
Крізь літа очі хлопців із лісу
До мене зорять.

Приспів:
"Сокіл", "Бистрий",
"Стрімкий", "Яворенко" —
Не всі псевда донині розкриті...
Спом'яни, Українонько-ненько, —
То ж хоробрі твої були діти,
Твої, ненько, діти...

Край дороги хрести,
Прапори на високих могилах
Жовто-сині із вітром
Удень і вночі гомонять.
Та ще більше могил
Безіменно-журливих,
В тих криївках довічних
Герої правдиві лежать.

Приспів.

Хлопці, хлопці із лісу,
За духом мої побратими,
Вашу пісню за вас
Проспіваю й синам передам,
Тільки б наша жила Україна
На добро українцям,
Підступним на зло ворогам.

Приспів.

Твої, ненько, діти...

На головну сторінку...