Небо твоїх очей

Сл: Лідія Лазурко
Муз: Павло Табаков
Вик: Павло Табаков

Жовтий пісок засипає рани,
В пам'яті серця засинаю під ранок,
Як ніч відбирає у мене твоє лице.
Відстані в пил розбивають дороги,
І хтось присипляє мої тривоги,
Як тихий туман закриває твоє лице...

Я пам'ятаю небо твоїх очей...

Вітер на сіль перетворює море,
Сіль замуровує пам'яті пори,
І ти забуваєш забуте своє лице.
Жовтий пісок засипає рани,
В пам'яті серця засинаю під ранок,
Як ніч відбирає у мене твоє лице...

Я пам'ятаю небо твоїх очей...
Я пам'ятаю небо твоїх очей...

На головну сторінку...