Ладижин

Сл: невідомий
Муз: невідомий
Вик: Станіслав Городинський

Я іду в золотім листопаді
І в душі відчуваю весну,
Я кохання несу своїй ладі,
Де Ладижин у барвах заснув.

Приспів:
Ти прокинься, моя ладижанко,
Осінь вже на подільських плечах,
Не зустрінеш мене - буде жалко,
Літо бабине згасне в очах...
Обійми мене ніжно та жарко,
Я на тебе так довго чекав,
Все кохання, моя ладижанко,
Я у серці для тебе тримав!

Вдалині журавлі прокричали
Щось про Осінь красиву пʼянку,
Та жину я від себе печалі,
А Ладижин до серця кладу.

Приспів.

Не забуду тебе в листопаді
Кожен день я за тебе молюсь,
Та кохання несу своїй ладі,
Лиш одну-лиш одну я люблю.
Кучерявиться Осінь по місту,
Я за тебе радію й молюсь,
Щоб залишилась Осінь намистом
Ладижанці, яку я люблю!

Приспів.

Мій Ладижин, мій Ладижин,
Мій Ладижин, за тебе молюсь,
Мій Ладижин, мій Ладижин,
Мій Ладижин, тебе я люблю!

На головну сторінку...