Застудила ноги осінь

Сл: Т. Василько

Застудила ноги осінь,
Як ішла у гори,
Та й розсіяла зір-розсів
На усі вигори.

Я іду на ту вершину,
Що за хмари вища,
Та й викликую дівчину,
Щоб із хати вийшла.

Вийшла з хати дівчининка -
Квітка з неба впала,
Усміхнулась як зірнинка -
Зірка засіяла!

І забракло мені мови,
Одне слово знаю -
Тільки тої в нас розмови,
Що: "Люблю!" - "Кохаю!"

Аудіофайли:

На головну сторінку...