Розступіться, гори!

Сл: Анатолій Драгомирецький  
Муз: Павло Бондарь
Вик: Іван Попович

Де Бескиди горді небо обіймають
І стара Говерла в тиші голубій,
Де вітри на струнах грають водограїв, -
Край мого дитинства дорогий.
Де б не був далеко, краю верховинський,
Тягнеш ти до себе кожну мить.
І звучить у серці ніжна пісня материнська,
Як струмок весняний, гомонить.

Приспів:
Розступіться, зелен-гори, дайте мені місце,
Щоб від танцю і від пісні нині було тісно.
Підійди до мене, Ксеню, дай, кохана, руки
І в "Аркані" запальному вдар у закаблуки!

Знов прийшов до тебе, краю мій орлиний,
І смерічку кожну обіймаю я.
Чую рідне: "Сину, любий сину!",
То стрічає матінка моя.
Здрастуйте, краяни, сиві мої звори,
І краса весела верховин.
Краю мій карпатський, мої рідні синьогори,
Я - билинка ваших полонин!

Приспів.

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021