Сиділи поруч у мовчанні

Сл: Валентина Люліч
Муз: Валентина Люліч
Вик: Валентина Люліч

Сиділи поруч у мовчанні.
Вона писала, він писав.
Просились в рими сподівання -
І відкривались небеса.

Натхненно почуття лягали,
Спокійно барвились слова.
Вона себе в словах лишала,
А у його рядках - вона.

Дивились очі світ-за-очі,
Серця ще далі - у серця.
Тендітні обриси жіночі
Торкались пальцями лиця.

В сміливих римах обіймали
Гарячі руки всю її.
Вони так пристрасно писали,
Коли лишалися одні.

Вона, мов музика лилася,
Звучала Музою, а він,
Натхненний, з нею залишався -
Із Римою справдешній Рим.

На головну сторінку...