А матері вже не стрічають
Сл: Ніна Третяк Муз: Віра Запорожець,
Віра АнтоненкоА матері, а матері
Вже не стрічають на порозі,
Не будять тихий світ зорі,
Опочиваючи у Бозі.
Найдовша в світі із доріг
Їх від роботи відірвала.
І довго сивим смутком стріх,
Немов хустиною махала.
Стоять немазані хати.
Посліпли вікна. Похилились.
Тягар їх давить самоти.
А як вони життям світились!
Як бився пульс минулих днів,
Дитячий сміх лунав і гомін.
Туман долиною заліг,
Чи то туман бринить, чи спомин...
Зринає в смуті і добрі
Полин сріблястий при дорозі...
А матері, а матері
Вже не стрічають на порозі...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021