Стоїть одиноко дівчатко

(Тумани)

Вик: Назарій Яремчук

Стоїть одиноко дівчатко літ вісім,
Стоїть і ридає, і маму зове.
Тумани, тумани, а де ж моя мама? |
Чому моя мама до мене не йде. | (2)

Тумани гуляють, тумани сміються,
І зовсім не чують сиротки слова.
Ах, мамо, ах, мамо, вернись моя, мамо, |
Поглянь як ридає сирітка твоя. | (2)

Я мала два роки, коли ти померла.
Тепер на могилу ношу я квітки.
Ніхто моя, мамо, мене не жаліє, |
Ніхто не жаліє так ніжно, як ти. | (2)

І роки проходять, минають страждання,
І горю дівчини приходить кінець.
Прийди моя, мамо, прийди моя мила, |
Надінеш на доню весільний вінець. | (2)

Прийшла на могилу з своїм нареченим,
Обняла могилу і стала ридать.
Порадь мені, мамо, як буду сама я |
За столик весільний без тебе сидать. | (2)

Могила стогнала, а мама ридала,
І в ній було чути сумнії слова:
"Не прийду я, доню, до тебе ніколи, |
Вінець хай надіне свекруха твоя". | (2)

На головну сторінку...