Мала мати сина
Сл: народні Муз: народнаМала мати сина та й го оженила,
Молоду невістку дуже не любила.
Виправила мати сина у солдати,
Молоду невістку - зелений льон брати.
Як набереш льону, то прийдеш додому,
Не вибереш льону, не прийдеш додому.
Брала она, брала, в полі ночувала
І на своїм полі топольом зостала.
Вертає син з війска, вступає до хати,
Каже: Добрий вечер, моя стара мати!
Мамо ж моя, мамо, што то за причина,
Же посеред поля росне тополина?
Не питайся, оину, што то за причина,
Бери топір в руки, рубай тополину.
Зарубав він єй раз, она ся схилила,
Зарубав другий раз, она прогварила:
Не рубай мя, мужу, не рубай ня дуже,
Бо я не тополя, лише твоя доля.
Бодай твоїй мамі так легко сконати,
Што нас, молоденьких, з пари розганяти!
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021