Скрипка плаче

Сл: Василь Чопей

До гірського до села
Мене стежка довела
Гей, щоб знала.
Там весела, мов весна,
Верховинка чарівна
Із відкритого вікна
Виглядала!
Гей-гей, виглядала!

Очі сині, мов вода,
Мила, ніжна, молода,
Мов косиця...
Мов косиця на весні,
І сподобалась мені,
Ой, сподобалась мені
Чарівниця!
Гей-гей, чарівниця!

Я поглянув у вікно,
Мов знайоме вже давно,
Навіть рідне...
І сказав їй: Добрий день!
Та весна і лиш сирень,
Під її вікном сирень
Буйно квітне!
Гей-гей, буйно квітне!

Не гляди так, не гляди,
Бо коханий мій не ти,
Знай, юначе!
І сховалась в тишині,
Спричинивши біль мені,
А десь там у далині
Скрипка плаче...
Гей-гей, скрипка плаче...

Довго, довго я глядів,
Не знаходив більше слів,
Мов дурненький...
В мить за все в житті забув
І не бачив, і не чув,
Тільки вітерець
Дмухнув холодненький...
Гей-гей, холодненький...

На головну сторінку...