Слово
Сл: Василь Стус Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим,
А слово ж може задушить...
Чи стане слово,
Неначе кістка - не дихнуть,
Не продихнути...
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути...
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго...
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готові...
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги!..
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021