Ніч, яка місячна...

Сл: Іван Купріянов

Ніч, яка творчая, на вірші ясная,
Слова, як голки, збирай!
Вийди, муза, працею зморена,
До мене в віршик стрибай!

Сядемо разом, тему напишемо,
І над панами я пан!
Я ж тебе, муза, всім повідаю,
Коли зійде туман!..

Ти ж не лякайся, що ніженьки
Босії змочиш в холодну росу...
Я ж тебе, милая, аж до людей
Сам на руках віднесу!..

Дякую, муза, що проспівала ти
Щирі пісні! Тобою натхненний, я
Буду записувать, що диктувала мені!..
Без тебе натхнення нічого бачити,
Без тебе і день, як ніч...

Дякую, муза натхненная,
Що приходиш ти до мене
Віч на віч!..

Нічкою темною сьогодні
Придумав я ці вірші,
І сподіваюсь, що стануть
Вони вам до душі!..

На головну сторінку...