Зневірилась
Вик: РосаваТремтять руки, мов гілля дерев від холоду
Ниє серце, мов щеня скавчить від голоду.
Все набридло, огидло, пропало,
Все, що розумом вірила, знала.
Приспів:
Зневірилась я, розгубилась, |
Мов лебідка, зраджена розбилась. | (2)
Шаленіє моя голівонька,
Обламало брехнею мої крилоньки,
Та й спотворило образ мій наклепом,
Розтоптало дух вільний мій соромом.
Приспів.
Відпущу я той сором з водицею,
Та й розвіються наклепи маревом,
Тільки ж волю знайду свою птицею,
Бо людині літати не бажано.
Приспів. (2)
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021