Від весни до літа

Сл: Вадим Крищенко  
Муз: Леонід Нечипорук
Вик: Раїса Кириченко

Зустрілись - розійшлися, зустрілись - розійшлися,
Але усе ж буває: зустрілись назавжди.
Минуле замітає торішнє жовте листя,
Бо у душі гарячій твої лягли сліди.
Усе перевернули, усе перекрутили,
Несхожа вже на себе, себе не пізнаю,
А в почуттях вихрястих натягнуті вудила
І мрії-дикі коні летять у даль твою.

Приспів:
Від весни до літа кличе стежка бита,
По якій до тебе я любов веду.
Від весни до літа трави з оксамиту
Вистилають цвітом землю молоду.

Поміж розчарування так хочеться любити,
Так хочеться казати озорені слова
І чоловічу мужність до серця притулити,
Щоб між гіркого блуду була любов жива.
Я знов тебе зустріну, я знов тебе побачу
І клен розпустить листя, той що давно засох.
Тож побажайте, люди, просвітлення удачі
Моїй святій любові розділеній на двох.

Приспів.

Від весни до літа кличе стежка бита,
По якій до тебе я любов веду! (2)

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2013