Коли ідуть дощі

Сл: Вадим Крищенко  
Муз: В'ячеслав Корепанов
Вик: Віктор Шпортько

Тоді, коли ідуть дощі,
Чомусь я згадую про тебе,
Хоча й кажу собі: не треба
Вже корчувать старі корчі.
На фоні вогкого вікна
Я знов твою сльозину бачу,
І щулиться душа неначе,
Бо десь є і моя вина.

Приспів:
Із далини, із висоти
Усе здається нам видніше...
Журливим нескінченним віршем
Для мене залишилась ти.
Із далини, із висоти
Побачити зумієш далі,
Наспівом радості й печалі
Для мене залишилась ти.

А я писав - не дописав
Тебе - поезію незриму,
Лише поклав чуттєву риму
На звуки дощових октав.
Весняні відцвіли кущі -
Вже з літа треба йти у осінь...
Чого ти згадуєшся й досі
Тоді, коли ідуть дощі?

Приспів.

Тоді, коли ідуть дощі,
Чомусь я згадую про тебе...

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021