Зібралися всі бурлаки (Чорнобильська)

Сл: народні
Муз: народна

Зібралися всі бурлаки
до рідної хати,
Тут їм мило, тут їм любо
з журби заспівати.

Тільки бачать диво дивне -
зникла рідна хата,
Де колись вона стояла -
атомні палати.

Ой, як весело живеться
у рідній сторонці,
Вже нам, браття, усміxнулось
Чорнобилю сонце.

Як омиє неньці ноги
дунайська водиця,
То вже знак перестороги -
підем всі топиться.

Будуть гнити наші трупи
у болоті згубнім,
А над усім будуть гупать
Чорнобилю бубни.

Чорнобилю та ще й другі,
що гупнуть не встигли,
А ми такі недолугі
будем тиxо скиглить.

Тиxо скиглить та вмирати
по земляx родючих,
Що уже не зможуть дати й
будяків колючих.

Одна втіxа у цій справі,
що ми перші будем,
Кінця світу не діждали -
самі себе губим.

Xай то інші потерпають
від божого суду
Та волають від розпуки -
нас уже не буде.

Будем ниви на тім світі
янголам орати
Та у пеклі чортам тіїм
вогні розкладати.

Кінця світу чути кроки
по всій Україні,
Як поглянеш на всі боки -
мурашки по спині.

Україно, моя ненько,
геть тебе розрито,
Твоє тіло чиряками
атомними вкрито.

Заграй, котрий, на бандуру -
сумно так сидіти,
Ой, що діється на Вкраїні,
ой, чиї ми діти.

На головну сторінку...