Любиш зверху
Сл: Декаданс Муз: ДекадансВик: ДекадансЯ - нічна сором'язлива риба,
Що з безвиході шукає порятунку,
Б'юся головою в сіру товщу криги,
Злизую із неї візерунки.
Ти як день розкидала волосся
Ніжно-білими клубками скрізь по небу,
Вчишся плакати, чи так мені здалося,
Ти як правда - любиш бути зверху.
Сонце розпушило свої вуса,
З неба дітям на нитках спускає літо,
Я тобою наче травами зцілюся,
Небо хочу по очах розлити.
Сіються довкола теплі барви,
На долонях намалює мить художник,
Ковзає по шкірі ніч, як чорний равлик,
Ти смієшся...
З неба крапле дощик...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021