Я пишаюсь, що родом із села!

Сл: Марія Чайківчанка

Я пишаюсь, що родом із села,
Де серця щирі і гостинні,
Ще із дитинства батьки приділяли
Любов до рідної землі,
І не стидаюсь, що босими ногами
Ішла в поля по тернині,
Сіяла зерно у ріллю і збирала
Із ланів колоски золоті.

Із польових криниць я пила
Жменями кришталеву водицю,
Тут сонечко мені всміхалось
У річці до струмка-джерела,
Тоді на волі, у моєму раю,
Я тримала у руках щастя - жар птицю,
О, Боже мій, якою в молоді роки
Я щасливою була!

Пишні коси літній дощ окропив,
Вітерець обсушив, обвіяв,
У серці струни вигравали,
Свої ласки дарувала красуня весна,
Там за гаєм, квітучий май,
Мов дитя між пелюстками леліяв,
Щоб сизокрилим птахом
Злітала до зорі і раділа душа...

Моє серце навік полонила
Врода Матінки Землі,
І у спогадах іду на безкраї
Роздолля - батькове поле,
Де у Дібровах, у духмяних травах
Ходять довгоногі журавлі,
А літо пахне медами і ягоди-малину
Зривали у відерце мої долоні...

На головну сторінку...