В глибокій нічці втоплю свою печаль

Сл: Марія Чайківчанка

В глибокій нічці втоплю свою печаль,
Розправлю крила - полечу до ясних зір...
О, Князю Місяцю, на мене почекай!..
Візьми на човник, вези до синіх гір...

Там на березі щастя моє натхнення,
Прекрасна шляхетна муза живе,
Небо відзеркалює пісні імення,
Від чарівної мелодії душа розцвіте...

За вікном лютує зима, хуртовина,
На вулиці вирує хуга-вітровій,
Від холоду замерзає самотня пташина,
Серця торкаються морози заметіль...

До фінішу добігти ще два кроки...
Назустріч лютій зимі прийде весна,
Від сонечка скреснуть сніги потоком,
Над річкою розпустить коси верба...

Розвесніють біля хати яблуневі сади,
Лелеки принесуть мрії у суцвіття,
Зашелестять трави із алмазної роси,
Защебече пісню соловейко на вітті...

Наллються нектаром пахучі квіти,
Троянда подарує тепло для душі,
Замедоносить бджола, усміхнеться літо,
Зимову втому омиють весняні дощі...

На головну сторінку...