Доньці

Сл: Павло Вишебаба
Муз: KOLA
Вик: Vyshebaba, KOLA

Тільки не пиши мені про війну,
Розкажи, чи є біля тебе сад,
Чи там повзають равлики по в'юну?
Чи ти чуєш коників і цикад?
І як люди кличуть своїх котів
В тих далеких-далеких від нас краях?
Те, чого найбільше би я хотів,
Щоб не було смутку в твоїх рядках.

Приспів:
Очі, мов той океан, і щоночі
Бачити їх - то є найдорожче!
Хай буде так, щоб кожна донька
Батька-героя свого обняла!
Очі дітей - океан, навіть мовчки
Знають усе, бо вже стали дорослі.
Хай буде так, щоб кожне маля
З батьком-героєм обіймалося!

Чи цвіте там вишня та абрикос?
І якщо подарують тобі букет,
Розкажи, як добре нам тут жилось.
Не кажи, як бігла ти від ракет,
Перш ніж повернутися з чужини,
Запроси в Україну до нас гостей,
Ми покажемо кожному по війні,
Як ми вдячні за спокій своїх дітей.

Приспів.

На головну сторінку...