Пливуть хати

Сл: Олена Пшенична

Пливуть хати...
Я бреду по коліна у спогадах...
Чиїсь діди
Кожну цеглу складали мов золото...

Чиїсь баби
Посадили черешні і айстрики...
Чиїсь тати
Тут ловили на м'якуш карасика...

Чиїсь мами
Закопали під деревом пупчики...
Нявчать коти,
Перелякані лагідні мурчики...

Пливуть качки
І нажахано так озираються...
Собачий слід
Заливає вода, він вгризається...

Пливуть хрести
Мертві пишуть, де будуть ховатися.
Кричать птахи:
Ми не маєм куди повертатися!..

Пливуть життя
І впадають у море із відчаю...
Біжить дитя
І волочить дитинство скалічене...

Ми всі кричим,
Світ продовжує гратися в хованки...
Пливуть хати,
Виривають з корінням нам спогади...

На головну сторінку...