Акація

 Муз: Павло Доскоч
Вик: Павло Доскоч

Червень поволі гойда, ранні акацій сни,
Там я признався тобі, що покохав назавжди.
Солодко медом цвіла пишна акація біла,
Тільки не знала вона, з іншим заручена мила.

Приспів (2):
Мов наречена розцвіла акація,
Медовим цвітом напоїла сни.
До неї я спішу як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.

Ти пам'ятаєш ті дні, може згадай, я чекаю,
Як признавався її в тому, що вірно кохаю.
Але вона, наче ти, пишно розмаяло літом,
Слова - колючі шипи, вкриті замріяним цвітом.

Приспів. (2)

Роки так скоро змело, тільки до себе здалека,
Кличе мене за село, акація - біла лелека.
Не забарюся, прийду і навіть трішечки скучу,
Легко її пригорну акацію ніжну, колючу.

Приспів. (2)

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021